«МОЯ ГОЛОВНА МЕТА — ЦЕ ЗБЕРЕЖЕННЯ Й ВІДНОВЛЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ, ЯК РІШЕННЯ — ЦЕ HORSCH MAESTRO AHL»
ЛЕОНІД ЦЕНТИЛО
«МОЯ ГОЛОВНА МЕТА — ЦЕ ЗБЕРЕЖЕННЯ Й ВІДНОВЛЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ, ЯК РІШЕННЯ — ЦЕ HORSCH MAESTRO AHL»
ЛЕОНІД ЦЕНТИЛО
«МОЯ ГОЛОВНА МЕТА — ЦЕ ЗБЕРЕЖЕННЯ Й ВІДНОВЛЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ, ЯК РІШЕННЯ — ЦЕ HORSCH MAESTRO AHL»
ЛЕОНІД ЦЕНТИЛО
Цієї весни можна впевнено сказати: зміни клімату в Україні відбулися, ми це відчули. Доки уряд готує постанову про компенсацію збитків фермерам, що постраждали від посухи, є господарі, які попри всі виклики успішно працюють і вже нині закладають фундамент на майбутнє, основою якого є збереження ґрунтів. Леонід Центило, директор ТОВ «Агрофірма „Колос”», кандидат сільськогосподарських наук — господар, який показує нам, як саме потрібно працювати, щоб село жило, що треба робити негайно, щоб завтра, попри всі кліматичні виклики, успішно господарювати, не нехтуючи традиціями та використовуючи кращу світову техніку й технології. Леонід Васильович за роки роботи зібрав найкращі елементи світових технологій, залучив вітчизняний науковий потенціал і адаптував це все до реалій українського агробізнесу. Про те, які це приносить результати вже сьогодні, у чому секрет збереження вологи в ґрунті та чому сівалка повинна не лише сіяти, а й вносити стартові добрива — у нашому інтерв’ю.
Сьогодні Агрофірма «Колос» — це знане на всю Україну багатогалузеве інтегроване господарство. Саме до вас усі йдуть за досвідом. Найкращі технології є в багатьох, але не всім вдається досягти успіху в агробізнесі?
Мабуть, розмову варто починати з того, що випадкового нічого не буває. Темпи розвитку сільгоспвиробництва по всій Україні вражають. Ми поїхали по всьому світу, взяли найкращі зразки технологій, техніки й показали тут, на наших полях, практичний результат, який Україну поставив до розряду конкурентних країн.
І нині Україна може прогодувати близько одного мільярда населення — це сенсаційні дані, але вони реальні. Тому невипадково триває жорстка боротьба за українські землі. Адже питання в тому, хто контролюватиме продовольчі потоки з цієї землі.
І нині Україна може прогодувати близько одного мільярда населення — це сенсаційні дані, але вони реальні. Тому невипадково триває жорстка боротьба за українські землі. Адже питання в тому, хто контролюватиме продовольчі потоки з цієї землі.
Для українського аграрія настав серйозний момент: не чекаючи державної політики у сфері обробітку землі, взяти найкращі світові технології й адаптувати їх на наших землях. Ми отримали результати, якими можемо пишатися.
Ми почали цінувати працю людей не тому, що стали добрішими, а тому, що зрозуміли: сучасні технології потребують серйозного підходу.
Ми почали цінувати працю людей не тому, що стали добрішими, а тому, що зрозуміли: сучасні технології потребують серйозного підходу.
Крім того, репродуктивне населення мігрувало, і внутрішня кадрова конкуренція призвела до того, що в агросекторі рівень зарплати прирівнюється до європейського рівня. І це логічно. Адже придбавши агрегат, який коштує 300 чи 500 тисяч євро чи доларів, — відповідальність на механізаторові, трактористові серйозна. Фермер розуміє, що треба відповідально ставитися до свого вкладення і до людини, яка є ключем до його успішної роботи.
Моя головна мета — збереження й відновлення родючості ґрунтів. Це те, над чим я працюю багато років. Досягти високого результату в цій царині можна тільки завдяки комплексному підходу.
Моя головна мета — збереження й відновлення родючості ґрунтів. Це те, над чим я працюю багато років. Досягти високого результату в цій царині можна тільки завдяки комплексному підходу.
Сучасні виклики — це не лише тенденції ринку, а й нові погодні умови. Ефективність використання всіх ресурсів ставатиме ще жорсткішою
У нас в Агрофірмі «Колос» працює велика армія науковців, що незвично для сільськогосподарського виробництва. Я можу з гордістю сказати, що ми маємо відмінну мікробіологічну лабораторію, де бачимо всю перспективу мікробіологічних процесів. Саме вони є основою відновлення ґрунтів.
Я з гордістю кажу, що я — науковець. Уважаю, що всі надбання, які ми маємо, треба використовувати й адаптувати до нових умов. Сучасні виклики — це не лише тенденції ринку, а й нові погодні умови.
Я з гордістю кажу, що я — науковець. Уважаю, що всі надбання, які ми маємо, треба використовувати й адаптувати до нових умов. Сучасні виклики — це не лише тенденції ринку, а й нові погодні умови.
На вашу думку, як потрібно реагувати на нові погодні виклики?
Від змін клімату ми маємо не зовсім позитивні результати. Тому ефективність використання всіх ресурсів ставатиме ще жорсткішою. Треба зрозуміти, що ми повинні збирати не валовий урожай, а мати — валовий збір грошей, яких повинно вистачати на інвестиції в землю, в майбутнє, в технології й техніку.
І нам це до снаги, бо перевага українських чорноземів у тому, що вони здатні легко піддаватися керуванню — це дуже важливий момент. У світі є безліч територій, де складно зробити ту чи іншу технологічну операцію так, щоб вона задовольнила агровиробника.
І нам це до снаги, бо перевага українських чорноземів у тому, що вони здатні легко піддаватися керуванню — це дуже важливий момент. У світі є безліч територій, де складно зробити ту чи іншу технологічну операцію так, щоб вона задовольнила агровиробника.
Ми повинні збирати не валовий урожай, а мати валовий збір грошей, яких має вистачати на інвестиції в землю, в майбутнє, технології й техніку
Ми формуємо технології сьогодні. Про технології можемо мріяти й можемо говорити, що в Україні найближчим часом буде сформована політика щодо сільськогосподарських технологій. Не маючи чіткої державної політики, ми рухатимемося від одного берега до іншого постійно. Тут, в Агрофірмі «Колос», ми поставили собі за мету — зібрати найкращі елементи світових технологій, залучити вітчизняний науковий потенціал і це все адаптувати.
На Вашу думку, якою має бути аграрна політика в цьому напрямі для України? Зокрема, які кроки потрібно вжити, щоб рухатися у напрямі технологій та збереження ґрунтів?
Ми можемо говорити сьогодні про різні моделі. Наприклад, візьмемо за основу модель, на яку постійно киваємо — європейську, де все просто й зрозуміло. Аграрій працює для держави, виробляє продовольство, а держава шукає шляхи, як дотувати це виробництво та реалізувати його. Може бути друга модель, яку ми бачимо в США, коли аграрій працює, створено ринок збуту й цивілізований ринок страхування.
В Україні скільки б не намагалися розвалювати сільськогосподарське виробництво — воно живе, не втрачає актуальності. Але однозначно нам потрібно розібратися у своїй моделі. Зауважу ще такий момент: сьогодні ми маємо меншу кількість корів, ніж було після Другої світової війни. Це прикро. Якщо ми заїдемо в українське село, де є ферма, то там є школа, там мало заробітчан. Тому, щоб люди залишалися вдома, працювали в Україні, потрібно вирощувати сади, городину, розвивати виробництво, дати можливість молоді займатися науковою діяльністю. Ферма дає можливість залучити найкращих людей. Наразі сільське господарство привабливе через те, що сюди зайшли великі гроші, що дають можливість Україні стати на високі щаблі загального світового рівня.
В Україні скільки б не намагалися розвалювати сільськогосподарське виробництво — воно живе, не втрачає актуальності. Але однозначно нам потрібно розібратися у своїй моделі. Зауважу ще такий момент: сьогодні ми маємо меншу кількість корів, ніж було після Другої світової війни. Це прикро. Якщо ми заїдемо в українське село, де є ферма, то там є школа, там мало заробітчан. Тому, щоб люди залишалися вдома, працювали в Україні, потрібно вирощувати сади, городину, розвивати виробництво, дати можливість молоді займатися науковою діяльністю. Ферма дає можливість залучити найкращих людей. Наразі сільське господарство привабливе через те, що сюди зайшли великі гроші, що дають можливість Україні стати на високі щаблі загального світового рівня.
Ми знаємо, що був період так званих «швидких грошей», коли сіяли тільки на вимоги ринку й не дбали про ґрунти. Нині чимало фермерів переглядають цей підхід і розуміють, що якщо хочеш працювати довго, то потрібно керувати ґрунтами. На Вашу думку, з чого треба почати тим, хто тепер замислюється над цим?
Усе менше й менше в аграрному секторі залишається випадкових людей. Нині залишилися ті, хто серйозно проінвестував у сучасну техніку, в інноваційні технології. В Агрофірмі «Колос» я в жодному разі не хотів створювати альтернативу тому чи іншому науково-дослідному інституту. Я розумів, що не зможу зробити так, щоб маленькі підприємства, маючи чотири тисячі гектарів землі в обробітку, могли конкурувати з великою компанією. Ми шукали шляхи, щоб отримувати достойні показники.
Пішли на цивілізовану систему перетворення рослинних решток, гною, куриного посліду, на виробництво добрив. І нині на це справді є попит як для маленької агрокомпанії, так і для великої. Тепер ми маємо змогу реалізовувати власний досвід як інтелектуальну власність. Наша продукція, яку ми випробували в себе, дає можливість ефективно керувати ґрунтами, водоймами, навіть майданчиком для відходів і розуміти, що на полі, яке піддалося керуванню, завжди запаси вологи будуть вищими. Таким чином, аграрій може отримати вищий від середнього врожай.
Пішли на цивілізовану систему перетворення рослинних решток, гною, куриного посліду, на виробництво добрив. І нині на це справді є попит як для маленької агрокомпанії, так і для великої. Тепер ми маємо змогу реалізовувати власний досвід як інтелектуальну власність. Наша продукція, яку ми випробували в себе, дає можливість ефективно керувати ґрунтами, водоймами, навіть майданчиком для відходів і розуміти, що на полі, яке піддалося керуванню, завжди запаси вологи будуть вищими. Таким чином, аграрій може отримати вищий від середнього врожай.
Повернемося до запитання, з чого варто починати фермеру, який вирішив свідомо господарювати: із сівозміни чи відмовитись від оранки?
Найперше — потрібно навчитися добре господарювати із сівозміною, щоб потім добре господарювати без неї. В Україні сівозміна однозначно потрібна. Якою вона має бути — залежить від ринку.
Законами ринку нехтувати не варто. Саме вони спонукали аграріїв діяти таким чином, що деякі культури вирощуються за екстенсивною технологією — вкладення мінімальні, але й виручка невелика. Сьогодні аграрій починає рахувати правильно і сіяти в першу чергу культури, які будуть направлені на експорт. Є форвардна ціна, що дає можливість зафіксувати прибуток перед початком агросезону. І вже після завершення сівби аграрій може спрогнозувати свій прибуток. Настала цивілізація. Хоча тепер маємо перекоси: порушуючи всі елементарні закони й правила, маємо 7 млн гектарів під соняшником, чи сою вирощуємо як монокультуру. І це вже проблема. Тому тут знову ж таки бракує державної політики, важелів впливу, що змусять виробників дотримуватись технології. Також ми не повинні порушити те святе правило, що зі свого виробництва треба отримувати прибуток.
Законами ринку нехтувати не варто. Саме вони спонукали аграріїв діяти таким чином, що деякі культури вирощуються за екстенсивною технологією — вкладення мінімальні, але й виручка невелика. Сьогодні аграрій починає рахувати правильно і сіяти в першу чергу культури, які будуть направлені на експорт. Є форвардна ціна, що дає можливість зафіксувати прибуток перед початком агросезону. І вже після завершення сівби аграрій може спрогнозувати свій прибуток. Настала цивілізація. Хоча тепер маємо перекоси: порушуючи всі елементарні закони й правила, маємо 7 млн гектарів під соняшником, чи сою вирощуємо як монокультуру. І це вже проблема. Тому тут знову ж таки бракує державної політики, важелів впливу, що змусять виробників дотримуватись технології. Також ми не повинні порушити те святе правило, що зі свого виробництва треба отримувати прибуток.
Якщо на сівозміну, користування й керування ґрунтами ми можемо вплинути державними важелями, то як бути з вологою? Є така думка в аграрних ЗМІ, що в Україні занадто багато розорано площ, як наслідок маємо проблему з вологою. На Вашу думку, чи є раціональне зерно в цих словах?
Я вам хочу сказати, що всі матимуть рацію, і кожен має право на свою думку. Кліматологи стверджуватимуть своє, землероби — своє. Ми повинні усвідомити одне: є певна кількість сонця, стільки-то опадів, і, виходячи з цих умов, мусимо прогнозовано підбирати ту чи іншу культуру й технологію. Ніхто не заперечить тим законам землеробства, що існували й досі актуальні.
На сьогодні справді кукурудза для України на площах до 6 млн гектарів — це знахідка, це та складова вуглецю, яка дає змогу зробити перший крок для відновлення родючості ґрунтів і збереження вологи.
На сьогодні справді кукурудза для України на площах до 6 млн гектарів — це знахідка, це та складова вуглецю, яка дає змогу зробити перший крок для відновлення родючості ґрунтів і збереження вологи.
Так само мають право на життя ранньостигла соя, яку можна вирощувати без поливу, чи озима пшениця, особливо вітчизняні сорти. Адже самі типи кореневих систем у наших сортах дозволяють Україні зберігати лідерство. Але озима пшениця за виносом досить непродуктивна: їй потрібно багато вологи та живлення. Тому маємо переглянути свої погляди на густоту стояння, на попередника. Щодо соняшнику, то, враховуючи вже ті можливості виробництва готової продукції і експорту, він і надалі буде перспективною культурою. Але ми маємо чітко вирішити, чи варто нам збирати стабільно кожен рік по 10 центнерів у тій чи іншій зоні, чи все-таки можна збирати врожай у 30 центнерів практично безпроблемно: і прибуток буде, і запаси продуктивної вологи, і структура ґрунту буде ідеальною.
Які системи обробітку ґрунту ви застосовуєте у себе на полях?
Усі системи обробітку ґрунту на території України мають право на життя. Я можу з гордістю сказати, що моя наукова діяльність спрямована на дослідження технологій, які призводять до збереження й відновлення вологості, та її ефективне використання.
Наприклад, є низка господарств на крайньому півдні Одеської області, де застосовується оранка, але тільки під озимі культури. Вважаю, що має право на життя no-till в окремо взятих технологіях, чи для вирощування окремих культур, чи mini-till, який дає можливість пришвидшено працювати у верхньому шарі ґрунту. Знаю господарства, які стабільно на оранці отримують високі врожаї, а є й ті, хто отримує високі результати, правильно регулюючи густоту стояння за notill чи mini-till.
Наприклад, є низка господарств на крайньому півдні Одеської області, де застосовується оранка, але тільки під озимі культури. Вважаю, що має право на життя no-till в окремо взятих технологіях, чи для вирощування окремих культур, чи mini-till, який дає можливість пришвидшено працювати у верхньому шарі ґрунту. Знаю господарства, які стабільно на оранці отримують високі врожаї, а є й ті, хто отримує високі результати, правильно регулюючи густоту стояння за notill чи mini-till.
Як оцінюєте цьогорічну весну, який стан посівів на ваших полях? Ще у квітні агровиробники Одещини повідомляли, що вологи вже немає навіть у метровому шарі ґрунту…
Це не тільки в Одеській області. Ми досліджуємо ґрунти в різних регіонах, спостерігаємо за процесами забезпечення вологою й розуміємо, що це дуже пов’язано з мікробіологічною активністю ґрунту.
Наприклад, по Київській області ми мали статистично 500 мм опадів, і цього було достатньо. Протягом останніх кількох років розуміємо, що 400 мм на рік — це замало, але водночас бачимо, що можемо отримати той чи інший результат. Натомість у деяких регіонах маємо результати, коли за весь період вегетації випадає на рівні 200 мм опадів, і формується повноцінний нормальний урожай. Це свідчить про те, що в людини є серйозний важіль, який дозволяє ефективно керувати ґрунтовою вологою. Коли ми ефективно будемо керувати вологою, це призведе до того, що цікавим стане не лише період росту й розвитку рослини, а й коли рослина не росте, а процес ґрунтоутворення триває.
Наприклад, по Київській області ми мали статистично 500 мм опадів, і цього було достатньо. Протягом останніх кількох років розуміємо, що 400 мм на рік — це замало, але водночас бачимо, що можемо отримати той чи інший результат. Натомість у деяких регіонах маємо результати, коли за весь період вегетації випадає на рівні 200 мм опадів, і формується повноцінний нормальний урожай. Це свідчить про те, що в людини є серйозний важіль, який дозволяє ефективно керувати ґрунтовою вологою. Коли ми ефективно будемо керувати вологою, це призведе до того, що цікавим стане не лише період росту й розвитку рослини, а й коли рослина не росте, а процес ґрунтоутворення триває.
На наших полях показники суттєво відрізняються від середніх. Але я можу сказати з гордістю, що залежно від попередників, завдяки технології, яка працює вже понад десять років, у нас цього року запаси продуктивної вологи відрізнялися від сусідніх полів.
Як нам це вдається? Все дуже просто: нормалізувавши мікробіологічні процеси в ґрунті, я нормалізую його фізико-біологічний стан. Це той важіль, що дасть змогу кожному аграрію керувати ґрунтовою вологою.
Як нам це вдається? Все дуже просто: нормалізувавши мікробіологічні процеси в ґрунті, я нормалізую його фізико-біологічний стан. Це той важіль, що дасть змогу кожному аграрію керувати ґрунтовою вологою.
Яких результатів вам вдалося досягти?
За десять років цей процес ґрунтоутворення дав приріст гумусу з 3,15 до 4,22% — це сенсаційні дані! Бо це комплексний процес: як вирощування органічної речовини, так і повернення тих чи інших компостних мас. Однак тільки органічна речовина здатна втримати запас вологи на всіх етапах розвитку рослини й безстресово пройти ту чи іншу фазу розвитку. В цьому є перспектива в Україні. Тому, вважаю, в Україні все-таки варто на державному рівні серйозніше інвестувати в планове, нормальне наукове забезпечення, яке дасть змогу правильно використовувати головне надбання — нашу землю. Держава повинна створити правила для сучасного бізнесмена, за якими він має працювати.
Як, наприклад, у ЄС, де є директиви керування внесення азоту, і фермери працюють за протоколами. До речі, у вашій технології вирощування є мінеральні добрива?
Обов’язково є мінеральні добрива. Україна у 1990 році виробляла 50 млн тонн зерна, 5 млн тонн цукру, стільки тваринницької продукції, що її вистачало всім. Це був пік виробництва. Ми тоді вносили на рівні 120 кг діючої органічної речовини. Сьогодні ми бачимо такі самі рекомендації в директиві ЄС: не більше як 120–130 діючої речовини. Є науково обґрунтована норма. Ми в Степу маємо вносити 8 тонн органічних добрив на гектар, у зоні Лісостепу — це 10 тонн, Полісся — 12 тонн. На сьогодні в Україні вносять на гектар в середньому 0,4–0,5 тонни — це наша проблема.
Щодо азоту, то яка ж всетаки безпечна норма його внесення?
Так, на мою думку, 90 кг азоту — це безпечна норма, яка дозволяє повноцінно виростити врожай. Жодна бобова культура не здатна замістити той азот, який ми вносимо. З унесених 90 кг азоту, скільки ми ефективно використовуємо? За тими чи іншими даними — це може бути 40-50 кг, а все інше — забруднення. У Європі норми внесення дійшли від 180 до 200 кг, і отримали проблему — продукцію поганої якості.
Ми в Україні повинні виробляти безпечну продукцію, це має бути наша мета. На засвоєння того чи іншого добрива, зокрема азоту, має бути жива біота, яка його споживає, а тоді продуктами своєї життєдіяльності забезпечує рослину в повному обсязі всім необхідним для росту й розвитку. Треба усвідомити один важливий момент: рослина не може самостійно засвоїти жодного елемента живлення.
Те саме стосується фосфору й калію, яких, за даними провідних науковців, у наших ґрунтах дуже багато — не менше як 5 тонн кожного елемента на гектар. Біда в іншому: в нас погана рухомість елементів. А тому тільки нормалізація мікробіологічних процесів дозволить підвищити рівень доступного фосфору й калію в наших ґрунтах.
Ми в Україні повинні виробляти безпечну продукцію, це має бути наша мета. На засвоєння того чи іншого добрива, зокрема азоту, має бути жива біота, яка його споживає, а тоді продуктами своєї життєдіяльності забезпечує рослину в повному обсязі всім необхідним для росту й розвитку. Треба усвідомити один важливий момент: рослина не може самостійно засвоїти жодного елемента живлення.
Те саме стосується фосфору й калію, яких, за даними провідних науковців, у наших ґрунтах дуже багато — не менше як 5 тонн кожного елемента на гектар. Біда в іншому: в нас погана рухомість елементів. А тому тільки нормалізація мікробіологічних процесів дозволить підвищити рівень доступного фосфору й калію в наших ґрунтах.
Тоді прохання уточнити, якщо ми вносимо органічні добрива, чи потрібно додавати додаткові мікробіологічні препарати?
Це вже ми говоримо про керування. Ми здатні контролювати процес утворення органічних добрив, відносну вологість, забезпечити аерацію, перемішування, убезпечитися від наростання патогенної мікрофлори. Тому відповідь усім тим, хто питає, чи потрібні якісь препарати чи ні: обов’язково повинна бути жива культура. В такому контрольованому борті ми збережемо найцінніше — органічну складову, її буде 80%. А коли процес хаотично самостійно пройде, то органіки буде тільки 40%. То питання: для чого було це взагалі робити? Адже коли вийдемо в поле сучасною сівалкою, наприклад HORSCH Maestro (AHL), яку ми недавно придбали, яка чітко й рівномірно розміщує насінини на задану глибину, із заданою нормою, то це теж керування. Бо ми вирощуємо культуру, а не бур’яни.
Чому ухвалили рішення придбати сівалку саме HORSCH Maestro (AHL)? Які передумови були для цього?
Мені імпонує компанія HORSCH. Це хоч дорогий сегмент, але реальний, що дозволяє керувати цими процесами, про які я сказав раніше. Ми маємо вже в користуванні дисколаповий агрегат HORSCH Tiger, який дозволяє в осінній період так обробити землю, що сходи озимої пшениці та їх розвиток загалом якісно відрізняється від загальних традиційних технологій.
Щодо сівалки HORSCH Maestrо (AHL), то її значною перевагою є пошарове внесення добрив. Крім того, я вже казав, що нині в нас кадрова конкуренція, все менше є хороших механізаторів. Тут вже настає у нас американський досвід, коли господар має трактор, сівалку та сам все обробляє, і сівба в нього триває тільки один день.
Щодо сівалки HORSCH Maestrо (AHL), то її значною перевагою є пошарове внесення добрив. Крім того, я вже казав, що нині в нас кадрова конкуренція, все менше є хороших механізаторів. Тут вже настає у нас американський досвід, коли господар має трактор, сівалку та сам все обробляє, і сівба в нього триває тільки один день.
У нас теж постало питання: як ефективно діяти в посівну, враховуючи погодні умови й продуктивність праці техніки та механізатора? Тому, довго вивчаючи досвід інших господарств, послухавши переконливі факти, вирішили, що найкраще для нас — це сівалка HORSCH Maestro (AHL). Це ще одна складова технології, що дає нам можливість ефективно керувати.
Адже повертаючись до нашої розмови про живлення рослин: як ефективно запустити процес на полі під час сівби? Що робити зі стартовими добривами? Потрібно вносити безпечні стартові добрива, які мають бути в зоні рядка: там, де висока активність, де насінина бере вологу, починає процес росту й розвитку, де вся зона рядка має бути у фосфатмобілізаторах, які активно допоможуть у рості й розвитку культури та формуванні врожаю, тобто безстресово пройти ці всі етапи.
Адже повертаючись до нашої розмови про живлення рослин: як ефективно запустити процес на полі під час сівби? Що робити зі стартовими добривами? Потрібно вносити безпечні стартові добрива, які мають бути в зоні рядка: там, де висока активність, де насінина бере вологу, починає процес росту й розвитку, де вся зона рядка має бути у фосфатмобілізаторах, які активно допоможуть у рості й розвитку культури та формуванні врожаю, тобто безстресово пройти ці всі етапи.
Сьогодні проблем нема: є ці всі добрива, є можливість поєднати і мінеральні, і органічні, і є рішення — точний, дозований вилив добрив під час сівби.
Технологічно — це найвищий рівень ефективності, якого можна досягти під час висіву. Якщо взяти звичайну сівалку, якою сіємо, даємо гранульовані добрива, мікродобрива чи інсектициди, а тоді ще треба шукати способи, як внести ту мікробіологічну гранулу, того агента, який створить безпечні умови для росту й розвитку рослини.
Тому для мене як для науковця сівалка HORSCH Maestro SW 24/70 AHL, яка під час висіву вносить відразу мінеральну, органічну й бактеріальну складову в рядок, — є ефективним рішенням для збереження вологи та відновлення родючості ґрунту.
Технологічно — це найвищий рівень ефективності, якого можна досягти під час висіву. Якщо взяти звичайну сівалку, якою сіємо, даємо гранульовані добрива, мікродобрива чи інсектициди, а тоді ще треба шукати способи, як внести ту мікробіологічну гранулу, того агента, який створить безпечні умови для росту й розвитку рослини.
Тому для мене як для науковця сівалка HORSCH Maestro SW 24/70 AHL, яка під час висіву вносить відразу мінеральну, органічну й бактеріальну складову в рядок, — є ефективним рішенням для збереження вологи та відновлення родючості ґрунту.
КОМЕНТАРІ
Вадим Коваль,
регіональний менеджер ТОВ «Хорш Україна» у Центральному регіоні
Один з основних чинників недотримання потенційного врожаю є коливання робочої глибини в межах 1–2 см можуть призвести до його недоотримання в межах 20–25%. Для дотримання робочої глибини на заданому рівні Maestro AHL копіюють рельєф не лише кожна секція в діапазоні ±30 см, а й крила, на яких їх змонтовано, за допомогою двох великих гідроциліндрів через гідроакумулятори.
У базовій комплектації притискне зусилля кожної висівної секції на ґрунт регулюється гідравлікою в межах 150–350 кг з кабіни трактора. Таким чином, ми можемо замінювати притискне зусилля як на краях поля, так і на основних ділянках. Також ми пропонуємо систему AutoForce®, що реагує на тип ґрунту й обробіток, автоматично коригуючи притискне зусилля на кожну секцію та створюючи комфортні умови для зернини. Це дозволяє витримати глибину висіву й водночас не переущільнити ґрунт у ложе.
У базовій комплектації притискне зусилля кожної висівної секції на ґрунт регулюється гідравлікою в межах 150–350 кг з кабіни трактора. Таким чином, ми можемо замінювати притискне зусилля як на краях поля, так і на основних ділянках. Також ми пропонуємо систему AutoForce®, що реагує на тип ґрунту й обробіток, автоматично коригуючи притискне зусилля на кожну секцію та створюючи комфортні умови для зернини. Це дозволяє витримати глибину висіву й водночас не переущільнити ґрунт у ложе.
В базовій комплектації притискне зусилля кожної секції регулюється гідравлікою в межах 150-350 кг
За транспортування насіння з бункера до висівної камери відповідає пневматична система Seed on Demand®. В Україні багато господарств і холдингів, які вирощують сою, встигли оцінити те, як м’яко вона транспортує зерно. Ця система підтримує в насіннєпроводах такий потік повітря, за яких зернини переносяться одна з одною дуже ощадливо, до того ж майже не зачіпають стінок, а тиск на манометрі виставляється у міліБарах. Це дуже важливо, особливо на сої, яка найбільше боїться травмування. Вона подає зерно до невеликої камери, розташованої поруч із висівним апаратом. Камера вкрита отворами — за ними система відстежує рівень заповнення місткості: коли вони відкриті — подає насіння, коли закриті — зупиняє подачу.
Бункер-накопичувач системи Seed
on Demand
Тут стоять висівні камери вакуумного типу з електроприводом, який об’єднано з модулем керування в одному блоці. Геометрія висівних дисків для соняшнику й кукурудзи та 3-точкового відсікача дозволяє зберегти високу точність розкладання насіння до швидкості обертання диска 30 об/хв — це висів кукурудзи в нормі 90 тис./га на швидкості 12 км/ год. Також уже маємо досвід точного висіву олійної культури, такої як ріпак. Його конфігурація дозволяє зберігати точність висіву до норми 500 тис./га на швидкості 10–12 км/год, але, як показала практик, ріпак, маючи розкладання в рядку, площу живлення та чіткий контакт кожної насінини з вологою та ґрунтом за рахунок уловлювального гумового колеса, за міжряддя 50 см густіше 250–350 тис. не сіють.
Трубка для внесення рідких добрив може стояти перед вловлювальним колесом (норма 30 - 70 лга), або за ним (70 -100 лга)
Для закриття борозни тут стоїть тандемне колесо: традиційне гумове + сталеве пальчикове колеса. Коли мало опадів, стінки, створені дводисковим сошником, стають перешкодою для розвитку молодої кореневої системи. Тут воно і стає в пригоді. Гумове колесо витримує глибину, а пальчикове — руйнує стінки, тож коренева система може вільно розвиватися навсібіч. Таке оснащення ми також рекомендуємо до використання за ранньої сівби та на важких ґрунтах.
Maestro SW можуть працювати як у сухих умовах, так і за надмірної вологи. Для цього можна підняти вловлювальне колесо, щоб воно не так сильно контактувало з ґрунтом, а можна його взагалі зняти і, зменшивши робочу швидкість до 8–9 км/год, сіяти далі.
Усі наші агрегати відповідають транспортним габаритам ЄС — 3 × 4 м. Maestro SW 24/70 AHL — не виняток. Вона має телескопічну вісь, яку можна звузити для перевезення своїм ходом чи на тралі, й розсунути для роботи в полі: щоб основні колеса потрапляли чітко в міжряддя.
Maestro SW можуть працювати як у сухих умовах, так і за надмірної вологи. Для цього можна підняти вловлювальне колесо, щоб воно не так сильно контактувало з ґрунтом, а можна його взагалі зняти і, зменшивши робочу швидкість до 8–9 км/год, сіяти далі.
Усі наші агрегати відповідають транспортним габаритам ЄС — 3 × 4 м. Maestro SW 24/70 AHL — не виняток. Вона має телескопічну вісь, яку можна звузити для перевезення своїм ходом чи на тралі, й розсунути для роботи в полі: щоб основні колеса потрапляли чітко в міжряддя.
Maestro SW 24/70 AHL агрегатується з тракторами потужністю 330–360 к. с. і потребують гідравлічного потоку в межах 220 л/хв — додаткова автономна система непотрібна: для роботи трьох турбін і помпи для рідких добрив такої продуктивності цілком достатньо. Так само й за потреби в електриці. Кожен висівний і дозувальний апарати мають електропривід, але для забезпечення всієї енергопотреби достатньо генератора трактора, (потрібно 60А для SW 24 та 80А для SW 36/50 — ред.) жодних допоміжних акумуляторів чи генераторів не потрібно.
У цьому разі трактор через ISOBUS з’єднано з монітором Top Con. На ньому контролюється сівалка, трактор, навігація та Section Control — дуже зручно для оператора, бо інакше все це контролювали через чотири окремих монітори.
У цьому разі трактор через ISOBUS з’єднано з монітором Top Con. На ньому контролюється сівалка, трактор, навігація та Section Control — дуже зручно для оператора, бо інакше все це контролювали через чотири окремих монітори.
Олександр Паламарчук,
головний агроном ТОВ «АФ „Колос”»
Ми є насіннєвим господарством: маємо ділянки гібридизації кукурудзи власної селекції та соняшнику, де всіваємо у два строки сівби, у три — і, як правило, в арифметичній прогресії площа збільшується. Тому постала потреба в новій високопродуктивній сівалці. Цьогоріч придбали Horsch Maestro AHL і задоволені нею: дуже хороші результати дає.
Продуктивність — на рівні: за перші два тижні після придбання ми посіяли кукурудзу на зерно й товарний соняшник — це близько 1000 гектарів. Maestro AHL має 5-кубовий бункер для насіння — це дуже тішить нас: коли, наприклад, кукурудзу на зерно — достатньо одного завантаження насіння на весь світловий день, а якщо соняшник, то насі ння вистачає на 2–3 доби. Бак для рідких добрив також значний — 3900 л. Цього об’єму за норми внесення робочого розчину 50 л/га нам вистачає на 80 гектарів. Тобто загалом з обслуговуванням і завантаженнями ми за 12 годин встигаємо засіяти 150 га.
Бункер для насіння об’ємом 5000 л
Фільтр бункера для рідких добрив об’ємом 3900 л
Щодо якості висіву — похибка фактично мінімальна — ±1%. Maestro AHL досить легко відкалібрововується під кожну фракцію насіння. До того ж маємо три комплекти висівних дисків.
Наша сівалка оснащена SectionControl — автоматичне вимкнення секцій на вже засіяних площах. У цьому є дуже великий позитив, тому що в нас є поля з клинами, на яких раніше втрачалося насіння. Крім того, ми не загущуємо посіви, де перетинаються рядки. Це теж велика перевага, бо в таких місцях матимемо повноцінний качан, а не зелену масу, наприклад.
З Maestro AHL ми однозначно виграємо і за якістю розкладки насіння, і за продуктивністю.
Розмовляли
Тетяна Тимошенко,
Дмитро Радіонов
Тетяна Тимошенко,
Дмитро Радіонов